Герої не вмирають: пам’ятаємо Владислава Рябчука.
Вшановуємо світлу пам'ять наших Героїв, які віддали життя за свободу та незалежність держави.
Їхні імена назавжди вписані в історію громади та України.
Сьогодні згадуємо історію мужності та любові до Батьківщини нашого земляка — Рябчука Владислава.
Рябчук Владислав Сергійович - Народився 11 лютого 1999 року у селі Невське на Луганщині.
У 2005–2014 роках навчався у рідній Невській школі, де закінчив 9 клас, а у 2014–2016 роках продовжив навчання в «Тернівському НВК». Після здобуття повної середньої освіти вступив до технікуму в місті Рубіжне, де отримав професію автомеханіка.
Після завершення навчання Владислав став на захист нашої держави та проходив військову службу у підрозділі 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, першої прикордонної комендатури швидкого реагування у місті Краматорськ, Донецької області. За час служби проявив мужність і відданість Батьківщині, здобувши звання старшого сержанта та обіймаючи посаду техніка – водія ремонтно – евакуаційної групи відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення. За свою відвагу та сумлінну службу він неодноразово був відзначений нагородами.
Навіть у найважчі дні війни Владислав не зупинявся на досягнутому – він вступив до університету, прагнучи отримати вищу освіту та розвиватися, попри всі випробування.
На службі його поважали й цінували – у Владислава було багато друзів, і всі вони знали його як надійного товариша та вірного побратима.
На превеликий жаль, 26 лютого 2025 року Владислав загинув під час виконання бойового завдання на Вовчанському напрямку у Харківській області, віддавши своє життя заради України, миру та світлого майбутнього для наступних поколінь.
Світла пам’ять про Владислава назавжди залишиться в серцях рідних, друзів і побратимів. Його мужність, доброта й любов до Батьківщини будуть прикладом для всіх, хто продовжує боротьбу за нашу свободу.
