Герої не вмирають: пам’ятаємо Сергія Серьогіна
До Дня захисників і захисниць України ми вшановуємо світлу пам'ять наших Героїв, які віддали життя за свободу та незалежність держави.
Їхні імена назавжди вписані в історію громади та України.
Сьогодні згадуємо історію мужності та любові до Батьківщини нашого земляка — Сергія Серьогіна.
Серьогін Сергій Михайлович - Народився 15 липня 1999 року в місті Свердловськ Луганської області. З дитинства вирізнявся добротою, щирістю та прагненням допомагати іншим. Навчався у школі №12 рідного міста, а після закінчення 9 класів продовжив освіту у Кремінському ліцеї, де здобув професію зварювальника.
Сергій мав активну життєву позицію та захоплювався спортом. Його великою пристрастю був футбол — він професійно займався цим видом спорту, грав у складі команд «Зоря» та «Фенікс». Його рідні згадують його як цілеспрямованого та відповідального юнака, який завжди прагнув до перемоги — як на полі, так і в житті.
У 2016 році, через російську агресію, Сергій разом із родиною був змушений покинути рідний дім. 24 листопада того ж року він оселився у смт Красноріченське Сватівського району Луганської області.
Після закінчення ліцею працював у місцевому ФГ «Переможець», допомагаючи родині та підтримуючи громаду.
У 2019 році Сергій прийняв важливе і мужнє рішення — разом зі старшим братом вступив до лав Збройних Сил України. Його слова: «Хто, якщо не я?» стали справжнім проявом громадянської свідомості та любові до Батьківщини.
Він проходив службу у військовій частині А0693 на посаді солдата обслуги 3-го гранатометного відділення гранатометного взводу 1-го механізованого батальйону.
За час служби Сергій проявив себе як відданий, дисциплінований і відповідальний воїн. Він був взірцем для побратимів, завжди виявляв небайдужість та ініціативу, мав високий рівень мотивації до професійного зростання та самовдосконалення.
Сергій мріяв про мирне життя, створення власної сім’ї, подорожі та спокійні дні поруч із рідними. Особливо він любив своїх племінниць, яким завжди приділяв увагу та турботу.
17 червня 2022 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області, Сергій Михайлович віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Похований Герой у селі Чукалівка Івано-Франківської області.
За мужність та самопожертву посмертно нагороджений:
-
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня;
-
Медаллю «За честь та відвагу» та званням «Почесний громадянин міста», присвоєними виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради.
Він назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто знав його як світлу, щиру та мужню людину.
Його подвиг — це приклад безмежної любові до України та її народу.
