Забути неможливо: День українського політв’язня
Забути неможливо: День українського політв’язня
Щороку 12 січня ми вшановуємо День українського політв’язня — день пам’яті й шани тим, хто не зрадив правді, гідності та свободі, хто, ризикуючи власним життям, виборював право України бути незалежною.
Ця дата з’явилася у 1975 році з ініціативи В’ячеслава Чорновола. Саме він, перебуваючи в неволі, закликав українців згадувати про політв’язнів як про символ спротиву репресіям радянської системи, як про тих, хто не скорився тоталітарному режиму.
12 січня було обрано не випадково. Саме в ці дні 1972 року радянська влада розгорнула масштабну хвилю переслідувань українських дисидентів. Масові арешти стали відповіддю на їхню боротьбу за національну ідентичність, свободу слова та право українців бути господарями на власній землі.
Тоді під ударом опинилися десятки видатних діячів культури, науки та громадського руху — Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Ірина Стасів-Калинець, Стефанія Шабатура, Ігор Калинець та багато інших. Це лише частина імен із довгого списку тих, кого система намагалася зламати, але не змогла.
Усі вони стали прикладом незламності духу — людьми, які відкрито протистояли диктатурі та боролися за право бути вільними.
Із 2014 року День українського політв’язня набув нового, болісного змісту. Сьогодні російський режим продовжує незаконно утримувати українців у тюрмах, переслідувати й карати тих, хто не приймає окупацію, не мовчить і не зраджує своїй країні.
Після початку повномасштабного вторгнення жертвами репресій стали тисячі людей: науковці, митці, громадські активісти, представники місцевого самоврядування, звичайні мешканці міст і сіл — усі, хто залишився вірним Україні.
Сучасний російський режим демонструє методи, які нагадують найтемніші сторінки радянської історії, а подекуди й перевершують їх.
Та попри все ми не зупинимося. Ми боремося за правду, за свободу, за гідність і права кожного українця.
Вистоїмо. Переможемо.
Слава Україні! Героям Слава!
