МІННА НЕБЕЗПЕКА!
Понад 133 тисячі квадратних кілометрів, або п’ята частина від загальної території України, є потенційно забрудненими та потребують обстеження саперами. За даними Міноборони, з 24 лютого 2022 року від дії вибухонебезпечних предметів загинули 405 людей, зокрема 22 дітей, і ще 1026 були поранені, серед них — 125 дітей. Найбільша кількість випадків загибелі та травмування зафіксована в Харківській, Херсонській, Миколаївській та Дніпропетровській областях.
Однак сьогодні мінна небезпека в Україні не обмежується лише районами активних бойових дій. Після ворожих атак небезпечні предмети можуть залишатися і в населених пунктах по всій території країни. За даними ДСНС, лише у 2025 році в Україні було знешкоджено 86 376 вибухонебезпечних предметів. І йдеться не лише про прифронтові території: такі знахідки фіксувалися також у Рівненській, Львівській, Волинській, Тернопільській, Черкаській, Чернівецькій та Закарпатській областях. Саме тому після обстрілів навіть знайомий щоденний маршрут потребує особливої уважності.
«Мінна небезпека стосується кожного українця. Смертельні пастки можуть ховатися всюди: від зон бойових дій до вашого рідного двору чи парку. Щодня сапери ДСНС здійснюють десятки виїздів, обстежують потенційно небезпечні території. З лютого 2022 року ми вже знешкодили понад 600 тисяч вибухонебезпечних предметів і обстежили понад 1900 квадратних кілометрів території. Наше спільне завдання — сформувати у дітей та батьків стійку культуру безпечної поведінки. Це не разова кампанія, а системна робота в школах і родинах. Пам’ятайте: кожна розмова з дитиною про мінну небезпеку — це внесок у збереження її життя», — зазначив Голова ДСНС України Андрій Даник.
Водночас досвід і дані показують, що навіть обізнаність про правила не завжди означає правильні дії в небезпечній ситуації. За даними дослідження ЮНІСЕФ, знання правил саме по собі ще не гарантує безпечної поведінки. Хоча 97% дітей стверджують, що знають правила мінної безпеки, 53% українських підлітків схильні до небезпечної поведінки щодо вибухонебезпечних предметів. Найвищий ризик демонструють хлопці 14–17 років. Саме тому про мінну небезпеку важливо не говорити з дітьми один раз, а повертатися до цієї теми регулярно, у зрозумілих і близьких їм форматах.
«Міни та вибухонебезпечні предмети становлять серйозну загрозу для життя дітей в Україні й можуть бути будь-де, зокрема на території шкіл і на дитячих майданчиках. Я особисто переконалася в цьому під час нещодавнього візиту до Золочева на Харківщині, поблизу лінії фронту. Захист дітей потребує систематичної просвітницької роботи та інформування про ці смертельні небезпеки. ЮНІСЕФ разом із партнерами забезпечує батьків, опікунів, освітян і всіх, хто працює з дітьми, необхідними інструментами та ресурсами, щоб ефективно працювати з дітьми та допомагати їм засвоювати поведінку, яка рятує життя», — зазначила Анн-Клер Дюфей, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Щоб діти могли вивчати правила безпеки навіть там, де доступ до очного навчання обмежений, за підтримки МВС, ДСНС, Нацполіції та ЮНІСЕФ працюють мобільні класи безпеки. Це спеціально обладнані автівки, які виїжджають безпосередньо в громади та допомагають проводити заняття для дітей у доступному форматі. Із кінця 2023 року такі освітні сесії вже охопили 300 000 дітей у 10 областях України та столиці.
Щоб ефективно інтегрувати тему мінної безпеки у навчальний процес, освітяни можуть скористатися онлайн-курсом «Як навчати дітей мінної безпеки» 
https://courses.bezpeka.info/course/for-educators..., що рекомендований до використання в системі шкільної освіти та відповідає сучасним підходам до навчальних програм. Він допомагає зрозуміти, як коректно і доступно говорити з дітьми та підлітками про ризики, використовуючи інтерактивні підходи, практичні сценарії занять і методики, адаптовані до різного віку.
